Le monde du Vent. Світ Вітру.

Ґратулюємо всім тим, які створили мистецтво! (c) СУМ, Монреаль, 1980

Українські слова придумала не «діяспора»
mer
[info]vent_de_la_mer
[info]tin_tina: я не раз помічала, що ті слова, які вважаються "придуманими діаспорою, щоб відрізнятися від російської мови", насправді широко використовувалися в документах періоду Гетьманщини
(c) http://vent-de-la-mer.livejournal.com/500650.html?thread=3903914#t3903914
  • Add to Memories

Правила збереження української
mer
[info]vent_de_la_mer
Тексти виклали чотири правила «для тих, хто збирається розвивати українське мовне середовище»: http://texty.org.ua/pg/news/devrand/read/36575/Programa_dij_dla_tyh_khto_zbyrajetsa_rozvyvaty

Перші три мені важко виконувати з-за океану. А от Четверте правило я й сам виконую, та ще й підтримую всіма руками та ногами:

4) Вчіть англійську мову, і використовуйте англомовні джерела в першу чергу. Російські джерела - вторинні по відношенню до англомовних, і пропонують в сотні разів менше оригінальної інформації.

Справді, це ізврат - дивитися англомовні фільми у російському дубляжі чи читати англомовні книжки у російському перекладі.
(в українському перекладі це ще може сканати за патріотизм, з тої ж серії, що й читання Пушкіна українською)

На приклад, як можна перекласти російською «Бората»? Там же частина жартів просто пропаде.

А поради Стівена Кінга молодим письменникам? У англійському оригіналі - органічно, весело, корисно; а у російському перекладі звучить придуркуватоекзотично.

Я вже не кажу, що про початок революції у Тунісі повідомили лише за кілька днів (на відміну від західних ЗМІ)
  • Add to Memories

Сотні заарештованих студентів: трохи про квебекські новини
mer
[info]vent_de_la_mer
Навіть Ліга.нет вже в курсі, що у "Канаде студенческие протесты".

Тому, додам пару деталей:
1) Протести не по всій "в Канаде", а лише у Квебеку. Кожна провінція сама встановлює плату за навчання. У Квебеку вона найнижча у Північній Америці. В нас взагалі багато соціалки - навіть дитячі садочки лише по 7 доларів у день (але не всім вистачає місця)

Натомість, найвищі податки у Північній Америці. У 1990ті уряд заморозив підвищення цін на університетське навчання. Люди звикли до низьких цін. Але в уряду вже просто немає грошей, щоб їх підтримувати. Тобто, підвищення цін - лише питання часу. А тепер криза, треба скорочувати витрати

2) Як і очікувалось, підвищення викликало масові протести.
Уряд пропонував піднімати ціни протягом 5 років, після чого вони мали досягнути середньоканадського рівня.

Студенти ж мріють про безкоштовну освіту, як у Франції. Або ж хочаб про замороження цін.

3) Триває студентський страйк. Активісти не пускають до аудиторій і тих студентів, що хочуть вчитися

4) Рішення про страйк приймають студентські профспілки на загальних зборах. На збори ходить хіба третина студентів - у решти знаходяться "важливіші справи", ніж "втрачати півдня на говорильню".
Тобто, вирішує, фактично, меншина.

5) на деяких факультутах страйку не було - студентські збори проголосували проти. Там триместр закінчився нормально. В решті місць зимовий триместр фактично зірвано і анульовано.

6) Уряд запропонуіав компроміс: розтягнути підняття цін на 7 років і ввести системи грошової допомоги, якаб залежала від доходу кожного студента: якщо студент (або його батьки, якщо він живе з ними) заробляє менш ніж 60 тис доларів на рік, то він навіть щось виграє на новій системі.

7) Студенти відкинули вимоги, демонстрації були досить агресивними (з биттям скла на іншими радостями). Парламент Квебеку ухвалив спеціальний закон, який анулював зимовий триместр (там, де були страйки) і заборонив масові студентські протести.

8) Демонстрації тривають, цієї ночі заарештовано кілька сотен протестувальників

Контекст: уряд Жана Шаре (Jean Charest), Ліберальна партія Квебеку, вкрай непопулярний, вже багато років. Партія виграє вибори за виборами лише тому, що опозиція сама себе дискредитує.

Але цього разу їм вже остаточно мали б бути "опаньки". Але тут вони підняли плату за навчання.
Результат прогнозований: студенти б'ють скло, громадянам це набридає і рейтинг партії дещо піднімається. Може й вистачить для міноритарного уряду...
Tags:
  • Add to Memories

Незалежність і церковнослов'янська
mer
[info]vent_de_la_mer
Імхо, цікава думка:

я гадаю, коли б Гетьманщина свого часу таки удержала свою державність, то сьогоднішня літературна українська звучала б майже так, як звучить нині російська, бо взяла б за основу церковнослов'янську - така була тенденція. але саме відсутність державності і нормування дала змогу розвитися українській мові в те, шо маємо наявно тепер.

(c) [info]iskra75 , http://vent-de-la-mer.livejournal.com/492722.html?thread=3813810#t3813810
  • Add to Memories

Врятуй свою мову!
mer
[info]vent_de_la_mer
Postée à l'origine par [info]dali_bude sur Врятуй свою мову!
Регіонали цього разу настроєні дуже серйозно. Нагнули навіть міністерство культури. Не допустіть прийняття законопроекту, будь ласка.

Originally posted by [info]vilna27 at Врятуй свою мову!

  • Add to Memories

"двомовність"
mer
[info]vent_de_la_mer
Postée à l'origine par [info]dali_bude sur entrée
  • Add to Memories

І знов про білоруську мову
mer
[info]vent_de_la_mer
Мы – чужынцы на сваёй бацькаўшчыне. Дыяспара беларусаў на Беларусі, вось хто мы, калі назваць рэчы сваімі імёнамі.

Ты не хочаш чуць, як маладыя бацькі вучаць сваіх маленькіх дзетак чужых табе расійскіх словаў. Ты разумееш, што твае заклікі да іх, да іншых, пойдуць намарна.

І ты не ведаеш, куды ад гэтага схавацца, куды ўцячы.

Ты чуў гэту мову толькі ад сваіх бабуль, дзеці якіх, твае бацькі, яе занядбалі. Сістэма зламала іх, як ламае цябе цяпер.

Яшчэ ты чуў яе ў школе, але гэта было неяк ненатуральна, бы гульня: настаўнікі і дзеці бавіліся, спрабуючы размаўляць на чужой для іх мове.

А ты ўпарта вучыш яе з кніжак, з твораў беларускіх пісьменнікаў. І табе часам ніякавата ад таго, што твая мова - кніжная, ад таго, што пэўных слоў ты не знаеш, і ты мусіш сказаць гэта па-расійску.

Нашто? – пытаюцца ў цябе іншыя – Ніхто ж ужо не размаўляе.

Што маю на гэта адказаць? Што мне проста падабаецца беларуская мова, яе словы, яе гукі, яе мілагучнасць, яе цвёрдае "ч", дзеканне і г.д.?


(c) [info]buyalski, http://buyalski.livejournal.com/
  • Add to Memories

Усі добрі пива добрі однаково...
mer
[info]vent_de_la_mer
...це я зрозумів позавчора, у Кінгстоні.

Сидів у барі Кінгстонської броварні, пив добре пиво... і раптом зрозумів, що десь я вже пив таке саме. У іншому місті, під іншою назвою, з іншої мікроброварні. А смак - той самий.


Раптом відчув, що більше не хочу. Встав і пішов, залишивши на столі половину пінти.

Цікаво, це старість чи криза середнього віку? :-)
  • Add to Memories

Кінгстон - найгарніше місто у Онтаріо!
mer
[info]vent_de_la_mer
На свій день народження я з'їздив до Кінгстона (Онтаріо) - тепер сиджу у потязі до Оттави.

Виявилося - дуже гарне місто, досить старовинне, дуже зелене (а тепер ще й бузок цвіте!).

Куча будинків середини ХІХ століття. Беріг озура Онтаріо - але там гуляти складно, бо стаї комарів.

Кінгстонці привітні і люблять туристів (не знаю, чи були б вони такими ж гостинними, якби я оселився там на постійне). Там багато гарних і привітних дівчат (добре, що я одружений і не треба ні до кого залицятись :-)

Історія
За часів Нової Франції тут був французький форт Фронтнак (fort Frontenac) - про нього ще згадує Купер у "Слідопиті". Потім його зруйнували англійці. Після американської революції тут оселилися лоялісти - і в них вийшло чудове місто. Якому вже більш як 200 років.

Кінгстон однозначно гарніше від Оттави і, я би сказав, від Торонто. Він навіть не дуже вже й поступаєтбся місту Квебек (хоча воно, звісно, і більше і старше). Що цікаво, деякі будинки - точнісенька копія деяких будинків міста Квебек (тодішня англійська архітектура?)

Досить європейське місто, як для Північної Америки.
  • Add to Memories

Історія України - не тільки страждання
mer
[info]vent_de_la_mer
В нас були свої замки, стої досягнення - та й просто нормальне життя. Досить вже мазохізму!

http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/36392/Syla_istorychnogo_mifu_Akcent_na_zvychajnomu_zhytti

моя стаття
  • Add to Memories

You are viewing [info]vent_de_la_mer's journal